Морфологічні особливості

За структурно-морфологічними особливостями числівники поділяються на три розряди: прості числівники, складні числівники та складені числівники. Ці три розряди утворюють систему, закриту для поповнення новими структурними компонентами.

З цього погляду числівники вирізняються тим, що продуктивний словотвір їм не притаманний. Сучасну сукупність числівників сформовано з колишніх іменникових, прикметникових і прислівникових коренів. Залежно від кількості коренів, які не зазнали нівеляційних трансформацій упродовж формувания числівника як частини мови, сучасні числівники бувають простими, складними і складеними.

Прості числівники охоплюють непохідні й похідні слова з одним, формально і семантично вирізнюваним, коренем:

• назви чисел першого десятка (один, десять);
• назви чисел другого десятка (одинадцять дев'ятнадцять);
• окремі назви десятків (двадцять, тридцять, сорок);
• числівник сто;
• збірні числівники (двоє, троє, четверо, п'ятеро, шестеро, семеро, восьмеро, дев'ятеро, десятеро, одинадцятеро), а також похідні від них числівники з суфіксом -к (двійко, трійко, четвірко, п'ятірко, шестірко, семірко, восьмірко) та їхні пестливі розмовні варіанти (двоєчко, троєчко);
• дробові числівники півтора, півтори,
• неозначено-кількісні числівники (багато, небагато, мало, немало, чимало, кілька, декілька, кільканадцять, кільканадцятеро, стонадцять) та розмовні відповідники деяких із них (багатенько, багатечко, багацько, чималенько, кількоро, декількоро);
• займенникові числівники (скільки, стільки, скільки-то, стільки-то, скільки-небудь, скількись, ніскільки);
• числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, більйон, трильйон, квадрильйон.

3-поміж простих числівників вирізняється структурною своєрідністю група слів з елементами -надцять і -дцять, які оформлюють назви другого десятка (одинадцять, дев'ятнадцать), окремих десятків (двадцять, тридцять) і неозначенокількісних понять (кільканадцять, стонадцять). Ці елементи набули функції суфіксальних морфем унаслідок фонетичних і морфемних трансформацій у структурі колишніх складних числівників. Суфікс (на)дцять мав своїм попередником відповідні форми числівника десять, що спочатку функціонував як другий складник-основа з прийменником на або без нього у назвах другого десятка і десятків.

До складних числівників належать складні слова, сформовані з двох коренів:

• частина назв десятків (п'ятдесят-дев'яносто);
• назви сотень (двісті-дев'ятсот);
• дробовий числівник півтораста;
• збірні числівники обидва, обидві;
• неозначено-кількісні числівники кількадесят, кількасот.

У складних числівниках другу основу формують числівники два, десять і сто.

Складені числівники являють собою аналітичні утворення, що називають відповідне число і формуються з двох, трьох, чотирьох і більшої кількості простих і складних числівників: тридцять два, чотириста п'ятдесят шість, п'ять тисяч сімсот шістдесят п'ять, дев'ять мільярдів чотириста сімдесят один мільйон триста сімдесят тисяч сто п'ятдесят три.

Такі складені числівники позначають десятки з одиницями (сорок шість, вісімдесят п'ять), сотні з десятками (п'ятсот тридцять, дев'ятсот п'ятдесят), сотні з десятками й одиницями (шістсот дев'яносто один, сімсот двадцять вісім), тисячі з сотнями (чотири тисячі двісті, шість тисяч вісімсот), тисячі з сотнями й десятками (двадцять тисяч сто сорок, тридцять тисяч двісті п'ятдесят) тощо. До складених числівників належать і дробові числівники, напр.: одна четверта, п'ять шостих, дев'ять цілих сім десятих, сім цілих двадцять п'ять сотих.