У складних числівниках у кінці першої частини м’який знак не пишеться: п'ятнадцять, п’ятдесят, п’ятсот. Порядкові числівники на –остий, -тисячний, -мільйонний, - мільярдний пишуться одним словом і перша частина в них стоїть у давальному відмінку (крім сто): трьохсотий, двадцятип’ятитисячний.
У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється: п’ятдесятий, вісімдесятий. На початку складних слів (прикметників, іменників) перші чотири числівники мають форми одно- , дво-, три-, чотири-: двоповерховий, триярусний, чотирикутник. Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються лише перед голосними: двохелементний, трьохактний. Усі інші числівники (крім сто) мають форму родового відмінка: десятиденний, сімдесятирічний.
Важливим також є і правильне наголошування числівників. Числівники одинадцять – дев’ятнадцять мають наголошений склад –на-: одинадцять, чотирнадцять (але одинадцятьом, одинадцятьма, одинадцятьох). Відмінюючи числівник один, ставлять наголос на останній склад: одного, одному, одним, на одному. Якщо слово входить до складу стійких сполук і має форму непрямих відмінків, наголос переміщається на перший склад: всі до одного, один до одного, ні одного, один за одного, один з одним.
У порядкових числівниках наголос такий, як і в кількісних, від яких вони утворені: п’ять – п’ятий, одинадцять – одинадцятий.
Від числівників двадцять, тридцять наголос переходить на другу частину -дця-: двадцятий, тридцятий. У порядкових числівниках, утворених від двохсот до дев’ятсот, наголос переходить на другу частину: двісті - двохсотий, триста - трьохсотий. У складених порядкових числівниках кожний елемент має наголос, але основний наголос падає на останнє слово: сто двадцять третій. Числівники тисяча, мільйон, мільярд і інші позначення великих чисел мають нерухомий наголос. Числівник декілька при відмінюванні зберігає постійно наголос на префіксі: декількох, декільком, декількома, на декількох.
В українській мові числівники не передають свого наголосу прийменникам. Якщо між прийменником і числівником стоїть якесь слово, то наголос також лишається на числівнику. У сполученнях числівників з іменниками при інверсії головний наголос тримають на собі числівники. В таких випадках кількість визначається приблизно. Очевидно, у зв'язку з потребою уточнення означуваного предмета в кількості наголос посилився і закріпився саме на числівнику.
Немає коментарів:
Дописати коментар